Бібліотечний простір

Нові інформаційні технології впевнено і міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина – від учня до науковця – не мислить себе без використання в своїй роботі та житті різноманітних джерел інформації. Чи то традиційні, чи новітні - вони збагачують людину, дають їй можливість стати більш освіченою і досвідченою, брати участь у суспільному, політичному житті, навчають самостійно приймати рішення і сприяти культурному розвитку.

Одним із провідників інформації з давніх-давен була і залишається бібліотека. Це місце, де збираються, пропагуються і розповсюджуються інформаційні потоки. Бібліотека – це “вікно в світ знань”.

Ніщо не принесло світу стільки добра, як книга – найвища зброя думки в руках людини. Книга – це сховище колективного людського досвіду, який накопичується тисячоліттями.

Бібліотека коледжу, яку очолює Хома Євгенія Степанівна спрямовує свою діяльність на допомогу навчально-виховному процесу. Основні завдання бібліотеки: бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямів навчально-виховного процесу коледжу у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог у самоосвіті; розширення бібліотечно-бібліографічних послуг на основі удосконалення традиційних і засвоєння нових бібліотечних форм і методів роботи; введення в роботу бібліотеки новітніх технологій; формування у студентів вмінь та навичок бібліотечного користувача, розкриття перед ними основних (модельних, базових) функцій бібліотеки, з'ясування прав і   обов'язків користувача, популяризації бібліотечно-бібліографічних знань; сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого обов'язку, відкритої   до інтелектуального і   творчого розвитку;

• всебічне сприяння підвищенню фахової педагогічної майстерності викладачів   шляхом популяризації педагогічної літератури і   надання інформації про неї;
• виховання у студентів інформаційної культури, сталого прагнення до пошуку інформації, світового добору джерел, навичок її систематизації та особистої оцінки;
• формування бібліотечного фонду відповідно до профілю коледжу та інформаційних потреб користувачів;
• пропагування та розкриття через книгу змісту загальнолюдських цінностей, історичної, наукової та культурної спадщини, ідей національного державотворення.

  Студенти мають можливість отримати необхідну літературу для написання курсових, дипломних робіт, а також для самостійної роботи та підготовки до практичних занять. Обслуговування читачів проводиться згідно із Правилами користування бібліотекою коледжу. На абонементі читачі можуть отримати в тимчасове користування всі друковані видання з фонду бібліотеки. З найціннішими довідковими та періодичними виданнями студенти працюють у читальній залі коледжу, де створені всі умови для продуктивної роботи.

  Зорієнтуватися в нових надходженнях допомагає стенд "Нові надходження", а також книжкові виставки та тематичні полички.

  Тісна співпраця з обласною та юнацькою бібліотеками дозволяє студентам коледжу користуватися фондами цих закладів.

  Структура бібліотеки: абонемент, читальний зал із комп’ютерною залою, 2 книгосховища.

	Абрамчук Ганнa Анатоліївна, бібліотекар
	Романська Людмила Арсентіївна, провідний бібліотекар

Основні функції - використання всіх форм і методів колективного та індивідуального обслуговування; інформування про нові надходження літератури; проведення тематичних виставок до педагогічних нарад, семінарів, знаменних дат у галузі освіти і культури, днів інформації.

До послуг користувачів пропонується література:

— книги;

— періодичні видання;

— посібники та навчальні матеріали на електронних носіях;

— методичні розробки і рекомендації викладачів для самостійного опрацювання;

— інтернет.

На сьогоднішній день фонд бібліотеки складає понад 43000 книг, періодичних видань 45 найменувань, конспектів та методичних робіт викладачів понад 100.

Книжковий фонд бібліотеки постійно поповнюється новою літературою.

Для студентів створені всі умови для успішного навчання.

Роздуми про книгу
У народі кажуть, що дім без книг - це тіло без душі. Справді, важко уявити, що на початку третього тисячоліття серед нас може повноцінно існувати людина, байдужа до книги. Навіть деякі предки українців ще в часи Київської Русі були чи не найосвіченішими в Європі. Князь Ярослав Мудрий, про якого й досі ходять легенди, високо оцінював роль книги у навчанні й вихованні людини: «Велика - бо користь від навчання кожного».
Книги - це життєдайні ріки, які наповнюють духовністю й культурними надбаннями попередників усе нові й нові покоління. Вони беруть початок з ніколи не пересихаючого джерела народної мудрості. У книгах - світло розуму й вершин людського духу.
Людина створила такі надзвичайні види мистецтва, як музика, поезія, живопис, які розповідають своєю мовою про різноманітність світу, що нас оточує.
Але тільки Книга виражає людину повністю. Вона відтворює людину всю - від найменших і найточніших душевних порухів до її всесвітніх діянь.
Спілкування з книгою означає для нас не менше, ніж спілкування з людиною. Книга дарує безсмертя письменнику.
Книга — найбільш складне і велике диво, створене людиною. Книга буде жити вічно. Зовнішній вигляд, звичайно, буде змінюватися. Книги на пальмових листках із вічними мініатюрами, які ніколи не вицвітають, мають мало спільного із сучасними виданнями у глянцевих обкладинках. Але книга залишиться книгою. Немає більш піднесеної радості, ніж щоденно через книгу входити у спілкування з наймудрішими людьми світу, відкривати нове у старому, читати, перечитувати.
Я читаю, отже, я мислю, я існую. Про любов до книги можна говорити без кінця. Книгу люблять люди різних поколінь. Вона є у кожному домі. Найчастіше її називають другом. І хоч є багато великих бібліотек, де можна взяти і прочитати будь-яку книжку, книголюбу важливо і приємно мати свою книжкову шафу, щоб стояла вона завжди перед очима й красувалася рідкістю назв та вишуканістю палітурок.
Ми працюємо з книгою, і, зокрема, з підручником. Через наші руки, і, звичайно, серце проходять тисячі книг. Ми їх не можемо не любити. Тому нам
хочеться їх зберегти, адже книги створюють не для того, щоб стояли і припадали пилом на полицях, вони мусять бути у руках наших.
Ніщо не принесло світу стільки добра, як книга - найвища зброя думки в руках людини. Уявіть собі, що було б із нами, якби зникли книги. Певний час все залишилось би, як і раніше, здавалось нічого не сталося . Але із часом світ опинився на грані катастрофи. Бо книги - це сховище колективного людського досвіду, який накопичувався тисячоліттями. Закріплене на папері слово - основа культури кожного народу і людства в цілому.
«Читання й письмо відкривають людині новий світ», - стверджував письменник й історик Карамзін М.М.
Без підручника ми не уявляємо собі школу, початкову і вищу освіту , вони в них мають однакову потребу .
Найважливіша праця для кожної молодої людини сьогодні - це навчання.
Тож ставитись до нього слід відповідально, сумлінно, бути вимогливими до себе, дорослішати й мудрішати разом із літературними героями. А ще - обов'язково розвивати свої здібності й пам'ятати, що не талановитих людей немає, що кожен із нас володіє певними здібностями, а тому треба зробити все для того, щоб розвинути їх повною мірою. Тільки працьовиті й сумлінні досягають найвищих результатів.
Книга... Вона має магічну силу, здатна хвилювати, радіти, розгнівати. Вона допомагає в навчанні. Вона розвиває розум, навчає широкого мислення, глибше почувати, чіткіше розумітися, тонко розуміти довкілля, людей.
Книга гартує характер, виховує почуття, навчає великого мистецтва - бути Людиною!
Книга - учитель,
Книга - наставник,
Книга - найближчий товариш і друг,
Розум, як джерельце, висихає й стариться,
Якщо ти книгу випускаєш із рук.
Тут книги розумні, спокійні живуть
У тихій величній світлиці.
А двері широкі відкриті ведуть

До знань золотої скарбниці...
Герої романів, легенд, повістей
У тиші говорять із нами.
В книжках - відкриття всіх великих людей.
Ведуть нас в незнане книжки,
Розрадять, коли нам нелегко.
Для нас зберігає їх довгі роки
Сучасна бібліотека!
С. Гребенников.
Ми, бібліотекарі, повинні допомогти своєму читачеві осягнути самих себе, відчути радість від свого розуму, своїх емоцій, своєї неповторності, щоб бути цікавою людиною, справжньою особистістю. Для цього потрібно наполегливо вчитися, багато читати, знати історію свого краю і народу, бачити красу навколо себе.
Згадуючи свої шкільні роки, можу переконливо сказати, що в нас були надійні провідники — вчитель і бібліотекар. Порекомендована ними книга завжди була єдиним вікном в навколишній світ з його пристрастями, страхами, тривогами, радощами й горем. Книга вела нас в океан найрізноманітніших почуттів. З допомогою вчителя і бібліотекаря вона входила в наші серця урочисто і розкішно.
Твір, не наснажений щирим, гарячим почуттям, неспроможний збагатити читача. Він просто шкідливий, бо заподіє особистості моральних збитків. Перша дитяча книжка — це казка, здатна виховувати в дитині доброту, людяність, чесність, принциповість, порядність. Не кожна книжка, не кожна казка, а тільки найкращі, найзмістовніші, найяскравіші за формою.
Як стверджував В. Сухомлинський, що хороша книжка дуже часто вирішує долю людини, якщо змалку не прищепити дитині любові до книжки, то пізніше, в роки юності, душа цієї підростаючої людини «буде пустою, і на світ Божий виповзе невідомо звідки погане».
Спілкуючись з більшістю студентів нашого коледжу, розумієш, що вони не можуть сформулювати своєї думки, не в змозі розказати про себе — їм бракує слів.
Запитую себе чому? Розмовляю з молоддю про їхні пріоритети, захоплення. Виявляється — телевізор, комп'ютер. А там —злочин, вбивства, обман, жалюгідні за думкою та словами діалоги іноземних, та, зрештою, вже і вітчизняних акторів. Вони і стають героями наших днів. А книга? Саме вона вчила, вчить і вічно буде вчити мудрості, культури, любові до рідного краю, мови, до історії свого народу.
Наші діти — покоління комп'ютерної ери: і це дуже добре. Важливою перевагою доцільного використання інформації мережі Інтернет є перенесення центру ваги з вербальних методів навчання на методи пошукової і творчої діяльності. Освітня інформація, розміщена на серверах мережі Інтернету, не замінить підручник, вона лише створює основу для організації педагогом самостійної діяльності студентів, що спрямована на аналіз і узагальнення матеріалу при використанні групових та індивідуальних форм організації навчального процесу.
У традиційному навчанні відбувається звернення до джерел, розміщених у підручниках чи в хрестоматіях, перелік яких обмежений обсягом друкованих посібників. Однак обсяг інформації, що є в Інтернеті у багато разів перевищує обсяг будь-яких друкованих видань.
Та за комп'ютеризацією не втратити б нам свого творчого обличчя, свою індивідуальність. І шкода, що наша молодь дедалі менше читає художню літературу, що роль художньої літератури у їх вихованні дуже зміліла. А як писали наші класики, що «Дім без книги — це тіло без душі».
Я за розвиток технічного прогресу, бо сама користуюся комп'ютером та Інтернетом, але переконана, що книга буде жити вічно. У спілкуванні з книгою є ритуальний момент, а комп'ютер — це чиста інформація. Зчитав, запам'ятав, а якщо не потрібно — викинув або стер. Книга — це ще й предмет. Свіжовидрукувана книга особливо пахне, її приємно взяти в руки. Ми з нею залишаємося наодинці, адже читання — інтимний процес.
Нерозважливе використання мережі може завдати шкоди, викликати байдуже ставлення до книжки. Про це влучно висловився видатний польський письменник Станіслав Лем: «..ствердження, ніби Інтернет може замінити книжки, бібліотеки, читальні зали, звучить недоладно. Наче хтось оженився тоді, коли його наречена перебувала в іншому кінці світу. Адже книжка — це не просто якийсь предмет: її хочеться брати в руки, перегортати сторінки, і мені подобається робити це…».
Книги не замінить жодний комп’ютер, як не замінила фотографія живопису, а кіно –театральні вистави. Книга була, є і завжди буде неперевершеним плодом людського інтелекту, а її читання – незбагненне мистецтво співпереживання.
Пам’ятаймо про першу книжку в рученятах дитини, про книгу вітчизняну, яка розмовляє з читачем рідною мовою, ілюстровану, добру, цікаву!.

Зав. бібліотекою Хома Є.С.